Чай п'ють по-різному: на ходу, біжучи на роботу або навчання, або в буфеті аеропорту, в очікуванні льотної погоди. П'ють в поїздах - з нудної склянки. П'ють з металевої кришки термоса.
Але все це не чаювання, а звична частина ранкової або вечірньої трапези. Чаювання - інше. Чаювання - дружня бесіда за столом, старовинний домашній звичай, ритуал, добра традиція багатьох народів, в тому числі і нашого.
Викладач Космина О.Л. теж прийшла до висновку, що пора зупинитися в нашій навчальній гонці і присісти за горнятком чаю. При цьому можна продовжувати вчитися.
Головним завданням заходу «Фізика за горнятком чаю» є розширити кругозір, застосувати знання отримані на заняттях, до дослідження оточуючих нас предметів, явищ і речовин. Даючи відповіді на питання вікторини студенти замислились над, здавалося б, звичайними речами, з якими ми зустрічаємось щодня.
Чому вода при кипінні «шипить»? В якому чайничку краще запарювати чай? Чому в склянку кладуть ложечку, коли наливають в неї гарячий чай чи кип’яток? На ці та інші питання давали відповіді не лише здобувачі освіти, а й викладачі.
Складаючи віршовані рядки, із запропонованих слів, запрошені ще раз довели, що фізика і лірика поняття нероздільні.
Чай – це особисте, на чай будь-кого не кличуть! А Фізика – це не тільки чай, а й навколишній світ та повсякдення життя!